Німеччина, яка після початку повномасштабної війни відкрила для українців соціальну систему майже без бар’єрів, поступово приходить до неприємного висновку: добра воля має побічні ефекти.
І ці ефекти дедалі більше дратують німецьке суспільство. Статус за "Параграфом 24", що дав українцям миттєвий доступ до Bürgergeld, несподівано створив економічний парадокс — працювати часто просто невигідно.
Про це в ефірі з політологом і шеф-редактором «Хвилі» Юрієм Романенком розповіла Валентина Павлак — власниця аптеки в Німеччині та політикиня від Вільних демократів (FDP).
За її словами, сама логіка системи підштовхує частину людей залишатися на соціальній допомозі.
"І виходить парадокс: людині вигідніше сидіти на соціалі, ніж йти працювати на просту роботу. Бо якщо ти йдеш працювати, наприклад, касиром чи прибиральницею, ти отримуєш мінімалку... З неї вираховують податки, страховку. І в тебе на руках лишається майже те саме, що ти мав би на соціалі", — пояснила Павлак.
Київ скоро забуде про темряву? Експерт озвучив несподіваний термін відновлення світла
Вважали загиблим, а він живий: родина звільненого військового не повертатиме 15 млн гривень
Секрет міцної розсади: як врятувати рослини від "чорної ніжки" раз і назавжди
Лавров шокував заявою про “план із 20 пунктів”: Москва нібито не отримала його і готова до компромісів з Україною
Українці, за її словами, швидко це зрозуміли й почали рахувати.
"Українці, вони ж розумні люди. Вони сіли, порахували. "Ага, я йду мити посуд, втомлююся, а в кінці місяця маю на 100 євро більше, ніж якби я сидів вдома і вчив мову". Ну який сенс?"
Але там, де для одних — раціональний вибір, для інших — відчуття несправедливості. Соціальна «зрівнялівка» дедалі більше дратує німців, які роками працюють і платять високі податки.
"Німці починають дратуватися... Вони кажуть: "Я встаю о 6 ранку, йду на завод, плачу податки, а мій сусід-біженець спить до обіду і отримує майже стільки ж"", — зазначила Павлак.
Це роздратування, за її словами, вже має політичні наслідки — воно напряму підживлює рейтинги праворадикальних сил, зокрема "Альтернативи для Німеччини" (AfD).
За озвученою статистикою, роботу в Німеччині знайшли лише близько 20% працездатних українців. Ключова проблема — мова.
"Без мови в Німеччині ти ніхто. Ти не можеш працювати по спеціальності. Лікар не може бути лікарем, вчитель — вчителем. Треба підтверджувати диплом, а це роки", — наголосила вона.
На цьому тлі влада починає діяти жорсткіше. Один із перших кроків — відмова від готівкових виплат.
"Вже починають. Розмови йдуть про те, щоб замінити грошові виплати на картки, якими можна розрахуватися тільки за продукти, але не можна зняти готівку чи переслати в Україну. Це дуже сильний удар по тіньовій економіці і по тих, хто відправляє євро додому", — заявила Павлак.
Окрім цього, планується посилений контроль за відмовами від запропонованої роботи — з прямим скороченням виплат для тих, хто не хоче працювати.
За оцінкою експертки, приблизно половина українців справді зможе залишитися в Німеччині — але лише за умови реальної інтеграції. Натомість так звані «соціальні туристи» довго не затримаються.
"Вони точно поїдуть, як тільки закінчиться війна або коли Німеччина почне закручувати гайки з виплатами. А вона почне... Німці довго терплять, але коли урветься терпець — діють жорстко. Тому я всім українцям кажу: вчіть мову, шукайте роботу, інтегруйтеся. Халява вічною не буде", — підсумувала Валентина Павлак.
Читайте також:
Пенсії "поставили на паузу": кого це торкнулося у 2026 році та як швидко повернути виплати.
Пенсії підвищили на 1500 гривень: ще навіть індексації не було, а виплати зросли.